Бухгалтерія ➤ Послуги бухгалтерського обліку в Україні
  • ru
  • ua
  • Головна
  • Про нас
  • Послуги
  • Оплата
  • Новини
  • Контакти

+380630327777

+380960327777

Умови та розмір виплати вихідної допомоги при звільненні

Главная страница » Статті та новини

  • Податок на прибуток
  • Податки загальне
  • Податки з фізичних осіб
  • ПДВ
  • Бухгалтерський облік
  • Всі новини
  • Інші категорії
    • Податок на прибуток
    • Податки загальне
    • Податки з фізичних осіб
    • ПДВ
    • Бухгалтерський облік
    • Всі новини

Умови та розмір виплати вихідної допомоги при звільненні

Виплату грошової допомоги у разі звільнення працівників передбачено ст.44 КЗпП України, а також колективними договорами.

1

Кадровий аутсорсинг

Разработка сметной документации

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності ведення кадрового обліку є трудомістким процесом. Необхідно постійно відслідковувати зміни в трудовому законодавстві та враховувати нововведення при веденні діловодства в частині особистих справ штатного персоналу установи, фірми, організації, компанії тощо

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Оформление инвесторской и договорной документации

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.


Розмір вихідної допомоги залежить від підстави звільнення працівника, а саме:   
1.    Вихідна допомога у розмірі не менше одного середньомісячного заробітку виплачується у наступних випадках:

  • відмова  працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також  відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці ( п.6 ст.36 КЗпП);
  • зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП);
  • виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану його здоров’я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП);
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).
Читайте також
Про право бухгалтерів на отримання додаткових відпусток за двома підставами

2.    Вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат виплачується у наступних випадках:

  • у разі призову або вступу працівника або власника — фізичної особи на  військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до  ст. 119 КЗпП (п. 3 ст. 36 КЗпП).

3.    Вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку  виплачується у наступних випадках:

  • з ініціативи працівника у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ст. 38 КЗпП);
  • з ініціативи працівника у разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору (ст. 39 КЗпП).

4.    Вихідна допомога у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку  виплачується у наступних випадках:

  • у разі припинення повноважень посадових осіб (п.5 ч.1 ст.41 КЗпП).

Розрахунок вихідної допомоги здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України  від    8 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.

Читайте також
Чи потрібно відображати в гр. «Працювало за цивільно-правовими договорами» ф. №1ДФ кількість осіб, яким виплачено орендну плату?

Працівнику, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

У разі якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігалася заробітна плата або зберігалася частково, виключається з розрахункового періоду. До такого часу належать періоди, коли:

  • працівник із незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (наприклад, наказом по підприємству працівника переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);
  • був оформлений простій не з вини працівника;
  • працівнику надавалась відпустка без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки тощо.

Нарахування вихідної допомоги провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати шляхом множення середньоденного заробітку на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

0/5 (0 відгуків)


Array

Cхожі статті

Відрядження – 2019: розмір добових, що не оподатковується ПДФО

Відрядження – 2019: розмір добових, що не оподатковується ПДФО

Відрядження – 2019: розмір добових, що не оподатковується ПДФОДо оподатковува...

05.04.2019

Однотипні акти надання послуг — не підстава для скасування податкового кредиту з ПДВ

Однотипні акти надання послуг — не підстава для скасування податкового кредиту з ПДВ

Однотипні акти надання послуг — не підстава для скасування податкового кредиту з ...

20.03.2017

Як правильно розрахувати пеню у разі самостійного виявлення платником заниження податкового зобов’язання з ПДВ

Як правильно розрахувати пеню у разі самостійного виявлення платником заниження податкового зобов’язання з ПДВ

Як правильно розрахувати пеню у разі самостійного виявлення платником заниження п...

03.04.2019

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

up
Бухгалтерія ➤ Послуги бухгалтерського обліку в Україні Бухгалтерія ➤ Послуги бухгалтерського обліку в Україні;️. ✓ 100% гарантія. ☎+380960327777
  • Про нас
  • Послуги
  • Оплата
  • Контакти
  • Відгуки
  • Статті
  • Карта сайту

м.Львів, Вул. Сахарова, 42

+380630327777

+380960327777

buhgalteria.lviv.ua@gmail.com

Політика конфіденційності
Відмова від відповідальності
Згода з розсилкою

uk

  • Головна
  • Про нас
  • Послуги
  • Оплата
  • Новини
  • Контакти