Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

 ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

1

Бухгалтерія для ФОП

Бухгалтерія для ФОП. Послуги бухгалтера для ФОП

2

Ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб

Ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб Послуги бухгалтера - Ведення бухгалтерського ..

3

Кадровий аутсорсинг

Кожний бізнес спрямований на прибуток, а ми – на вчасну допомогу клієнтам!Наша команда відповідальних фахівців на умовах повної конфіденційності візьме під чіткий контроль вирішення питань щодо:

від 22.02.2019 р. № 689/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК/

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставрш, виютаденгш у листі.

Відповідно до абз. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезидентами є фізичні особи, які не є резидентами України.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу.

Згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку є фізична особа — резидент/нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Порядок оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.1 якого податковши агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою,. визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 5 % — для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2п. 16′ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нараховаьшх суб’єктом господарювання, платником податку на прибуток підприємств оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.

Водночас відповідно до ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Згідно з п. 522 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і моЖе використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.