В яких випадках органи дфс можуть звернутися до платника за отриманням інформації та коли такі звернення можна проігнорувати?

Контролюючий орган (орган ДФС) має право звернутись до платника із запитом про отримання інформації, але лише за переліком випадків та підставами, встановленими Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Проте обов’язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ПКУ.

1

Бухгалтерія для ФОП

Бухгалтерія для ФОП. Послуги бухгалтера для ФОП

2

Ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб

Ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб Послуги бухгалтера - Ведення бухгалтерського ..

3

Кадровий аутсорсинг

Кожний бізнес спрямований на прибуток, а ми – на вчасну допомогу клієнтам!Наша команда відповідальних фахівців на умовах повної конфіденційності візьме під чіткий контроль вирішення питань щодо:

Нагадаємо, що відповідно до п. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

• 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
• 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
• 3) печатку контролюючого органу.

Якщо запит складено з порушенням цих вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Зверніть також увагу, що за ПКУ письмовий запит про надання інформації надсилається платнику за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольної операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 розділу 1 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу на ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених ПКУ.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ). У разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

З даного питання також радимо вам почитати ІПК від 08.02.2019 р. №470/ІПК/04-36-12-01-16.