Метод рекомендації ДФС із документування в актах перевірок фіктивних операцій

ДФС прийняла Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами, про що й повідомлено в листі від 16.05.2016 р. № 16872/7/99-99-14-02-02-17, у якому розміщено текст Методрекомендацій.

1

Бухгалтерія для ФОП

Бухгалтерія для ФОП. Послуги бухгалтера для ФОП

2

Ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб

Ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб Послуги бухгалтера - Ведення бухгалтерського ..

3

Кадровий аутсорсинг

Кожний бізнес спрямований на прибуток, а ми – на вчасну допомогу клієнтам!Наша команда відповідальних фахівців на умовах повної конфіденційності візьме під чіткий контроль вирішення питань щодо:

До негативної інформації щодо документального оформлення нереальної господарської операції, зокрема, потрапило:

1. наявність у податковій накладній помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД або в інших реквізитах, які не дозволяють однозначно (належним чином) ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар, що постачається), період, сторони чи суму податкових зобов’язань. Тобто наявні дані, що відповідно до абз. 19 п. 201.10 ст. 201 ПКУ не дозволяють відносити покупцем суми податку до податкового кредиту;
2. неукладення договору в письмовій формі всупереч нормам ст. 208 ЦКУ;
3. відсутність договору, первинних або інших документів (непідтвердження документами даних податкової звітності чи незабезпечення збереження документів, пов’язаних із виконанням податкового обов’язку) усупереч нормам п. 44.1 ПКУ чи пп. 16.1.12 п. 44.3 ПКУ;
4. відсутність обов’язкових реквізитів у первинних документах усупереч нормам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88;
5. доведений експертизою факт непідписання первинного документа особою, що вказана в його реквізитах; відсутність повноважень на підписання документа; невідповідність фактичних обставин оформлення договору або підписання первинного чи іншого документа зазначеним у них даним (зокрема щодо місця складання, можливості підписанта знаходитися в місці підписання на вказану дату тощо).