ЧИ МОЖЕ НОМЕНКЛАТУРА В ПОДАТКОВІЙ НАКЛАДНІЙ БУТИ ІНШОЮ НІЖ В ПЕРВИННИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ДОКУМЕНТАХ?

Це одна із типових господарських ситуацій, з якими зустрічаються наші читачі. Позиція органів фіскальної служби в даному питанні в цілому передбачувана – розбіжностей не повинно бути. Таке роз’яснення, зокрема, надане платнику податків в ІПК від 01.02.2019 р. №357/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, текст якої можна прочитати тут.

1

Кадровий аутсорсинг

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності ведення кадрового обліку є трудомістким процесом. Необхідно постійно відслідковувати зміни в трудовому законодавстві та враховувати нововведення при веденні діловодства в частині особистих справ штатного персоналу установи, фірми, організації, компанії тощо

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

Фіскальний орган пояснює, що відповідно до п. 16 Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 31.12.2015 р. № 1307(далі — Порядок № 1307) у графі 2 податкової накладної відображають номенклатуру товарів/послуг постачальника (продавця), а у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП. Фахівці відомства насправді цілком передбачувано і правомірно припускають, що у графі 2 податкової накладної все ж відображається номенклатура послуг, яка має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких послуг, та не повинна містити інших даних.

При цьому як аргумент згадують п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996- XIV, за яким податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У свою чергу п. 44.1 Податкового кодексу України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тож у графі 2 податкової накладної дійсно слід відображати номенклатуру, яка відповідає формулюванню у первинних документах, якими супроводжується операція, та не повинна містити інших даних.