Чи достатньо зареєстрованої податкової накладної для визнання податкового кредиту

З 1 липня 2017 року набрали чинності зміни, унесені до п. 201.10 ПКУ, відповідно до яких: податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Тобто цими змінами визначено єдину формальну підставу для формування платником ПДВ — покупцем податкового кредиту — факт реєстрації продавцем податкової накладної в ЄРПН.

1

Складання кошторисної документації згідно вимог Настанови

Складемо інвесторський кошторис, договірну ціну контракту; згідно «Настанова з визначення вартості будівництва» (затверджена наказом Мінрегіону № 281 від 01.11.2021)

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

Утім податківців непокоїть, що покупцем може формуватися сума податкового кредиту за зареєстрованою податковою накладною в ЄРПН при взаємовідносинах із постачальником:

• від імені та без відома якого під час неправомірного використання його засобів електронного цифрового підпису (особистого ключа);
• керівника та/або засновника якого визнано судом винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України;
• який має одну або декілька ознак фіктивності (фіктивної діяльності), визначених у ст. 55¹Господарського кодексу України;
• за нереальними операціями з придбання товарів/послуг.

Тому в листі ДФСУ від 10.10.2017 р. № 3447/4/99-99-14-02-02-13 податківці звернулися до Мінфіну з проханням роз’яснити, як реагувати на факти визначення сум податкового кредиту за вказаних вище обставин.

У відповідь на це звернення Мінфін у листі від 08.11.2017 р. № 11310-09-10/30469 зробив такі зауваження:

• норми п. 201.10 ПКУ з урахуванням змін, унесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII (далі — Закон № 1797), не змінюють загальні правила формування податкового кредиту;
• блокувальний механізм дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків та зупиняти її реєстрацію в ЄРПН іще на стадії реєстрації. До того ж нині Мінфіном підготовлено зміни до блокувальних критеріїв, відповідно до яких у разі наявності податкової інформації, що свідчитиме про ризиковість операції, комісія ДФС матиме право прийняти рішення про неврахування інформації про зазначену операцію, яка надаватиметься платником. І навіть якщо інформація, надана платником, буде врахована автоматично, то після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації така інформація згідно з додатком до Критеріїв не підлягатиме врахуванню;
• Податковий кодекс не визначає поняття «реальності» проведення операції.

Таким чином, Мінфін визнає, що до податкових накладних, які пройшли розблокувальну процедуру, більше претензій бути не повинно. Адже вони вже пройшли відповідну перевірку комісією ДФС. Тож, абсурдно припускати, що за такими податковими накладними може бути визнаний фіктивний податковий кредит.