як визначити об’єкт оподаткування платника єдиного податку 3 групи, який отримує виручку у валюті?

Говоримо про одне із класичних запитань, які надходять від платників єдиного податку 3 групи, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД). Адже як не крути, ми говоримо про валютну виручку і по ній діють вимоги щодо обов’язкового продажу частини валюти.

1

Складання кошторисної документації згідно вимог Настанови

Складемо інвесторський кошторис, договірну ціну контракту; згідно «Настанова з визначення вартості будівництва» (затверджена наказом Мінрегіону № 281 від 01.11.2021)

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

ГУ ДФС у м. Києві у своїй відповіді в ІПК від 01.02.2019 р. № 354/ІПК/26-15-13-06-12 (текст якої можна прочитати тут) нагадала, що Постановою Правління НБУ «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» від 13.12.2018 № 138  на період з 14.12.2018 і до дня введення в дію Закону України «Про валюту і валютні цінності» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із — за кордону.

Це стосується також фізичних осіб — підприємців. Добавимо тільки, що така норма обов’язкового продажу валюти збережеться і після набрання чинності Закону України «Про валюту і валютні цінності» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII,  тобто із 07.02.2019 р. Щоправда НБУ обіцяє знизити норму обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесом — з 50% до 30%, починаючи з 1 березня 2019 року.

Органи фіскальної служби вважають, що за наявності такого обмеження доход платника єдиного податку третьої групи (фізичної особи-підприємця) при надходженні валютної виручки рахується так:

• сума, що надійшла на поточний рахунок платника у гривнях після обов’язкового продажу 50% валютної виручки банком – береться на дату зарахування грошей у гривнях;
• залишок (інші 50 %) виручки в іноземній валюті, який не підлягає обов’язковому обміну в гривнях – обчислюємо за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату надходження грошей на валютний рахунок.

Висновок фіскалів насправді не бездоганний. Адже згідно п. 292.5 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу. Тож для ПКУ, за великим рахунком, байдуже, чи продає банк частину валютної виручки в обов’язковому порядку.

Хоча фіскали і спробували пояснити свою відповідь нормами іншої валютної нормативи. На їх думку, за п. 5.3 глави 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 на поточні рахунки в іноземній валюті зараховують кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Оскільки розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єдиного податку потрібно включати лише суму коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України.

Однак можуть виникнути розбіжності між курсами офіційним та ринковим. Фіскали вважають, що підхід має бути таким: валютні кошти перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи — підприємця.

А от позитивна різниця, яка виникає при перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не є доходом ФОПа-платника єдиного податку. Щодо негативної різниці, то логічно що тут питання про об’єкт оподаткування в принципі не стоїть.

Не зважаючи на дрібні зауваження, все ж позиція органів ДФС в даному питанні життєздатна, тому радимо орієнтуватися на неї.

Текст ІПК від 01.02.2019 р. № 354/ІПК/26-15-13-06-12