Коли операції за участі посередника все одно потрапляють під трансфертноціновий контроль (тцо)?

В ІПК від 08.02.2019 р. №466/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФСУ спробувала дати відповідь на дане питання та внести ясність.

1

Складання кошторисної документації згідно вимог Настанови

Складемо інвесторський кошторис, договірну ціну контракту; згідно «Настанова з визначення вартості будівництва» (затверджена наказом Мінрегіону № 281 від 01.11.2021)

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

Нагадаємо, що за пп. 39.2.1.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених п.п. 39.2.1.1 цього пункту, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

• не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);
• не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

ПКУ, щоправда, надає пояснення. Для цілей цього підпункту:

• під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент — сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;
• під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента — сторін контрольованої операції;
• під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

Однак у коментованій ІПК фіскали роблять цікавий висновок: платник податку та посередник є резидентами України, тому операції між ними не можуть розглядатися як контрольовані. Однак це не означає, що трансфертноцінового контролю тут немає.  Адже неконтрольованими ці операції є в частині відносин «резидент 1 – резидент2». Якщо ж говорити про відносини «резидент 1 – резидент 2 – нерезидент», то наявність резидента 2 не спасає від необхідності виконувати норми трансфертного ціноутворення.

Фіскали говорять, що раз операції з придбання товарів платником — резидентом у нерезидента, у разі якщо право власності на такі товари переходить спочатку до іншого резидента, який не виконує істотних функцій та не використовує істотних активів, то такі операції вважаються контрольованими між таким платником — резидентом та нерезидентом. І платник — резидент, у цьому випадку, повинен подавати звіт про контрольовані операції.

На щастя фіскали самі погоджуються, що фанатично тут підходити не варто. Кожен конкретний випадок стосовно визнання операцій з імпорту товарів (сировини) за допомогою посередника — резидента України, до якого переходить право власності, контрольованими операціями слід вивчати окремо та розглядати з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.