Чи потрібно переглядати термін корисного використання ОЗ чи НМА у податковому обліку коли такий термін змінився у бухгалтерському обліку?

На думку Офісу ВП ДФСУ, викладену в ІПК від 06.02.2019 р. №422/ІПК/28-10-27-01-11 цього робити не потрібно. Хоча норми Податкового кодексу України (ПКУ) і стверджують те, що для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку, все ж існує специфіка. Адже ПКУ не передбачає зміни строку корисного використання об’єктів основних засобів та нематеріальних активів у податковому обліку у разі зміни термінів корисного використання таких об’єктів в бухгалтерському обліку внаслідок проведення переоцінок.

1

Складання кошторисної документації згідно вимог Настанови

Складемо інвесторський кошторис, договірну ціну контракту; згідно «Настанова з визначення вартості будівництва» (затверджена наказом Мінрегіону № 281 від 01.11.2021)

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

Тут можуть спрацювати тільки загальні норми визначення строку корисного використання для потреба оподаткування, а саме:

• якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухобліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені ПКУ;
• а от коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовують строки, встановлені в бухобліку.

Тож у нашій ситуації із запитання потрібно діяти наступним чином.

Якщо встановлений після переоцінки в бухобліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) є меншим ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ.

Якщо ж строк корисного використання в бухобліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовують строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухобліку.

Зо стосується нематеріальних активів, то тут діє класичне загальне правило: згідно пп. 138.3.4 ПКУ, якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше 2 та більше 10 років.