Головне управління ДФС у Чернігівській області

ІПК ГУ ДФС в Чернігівській області від 15.09.2017 р. № 1974/ІПК/10/25-01-12-02-06

Врахування збитків правонаступником у разі реорганізації неможливе

ТОЧКА ЗОРУ

В ІПК стверджується, що при реорганізації підприємств бухгалтерський фінрезультат правонаступника не зменшується на податкові збитки правопопередника. Ця позиція податківців була неодноразово озвучена ними у листах. Ми з нею не згодні. Вважаємо, що всі аргументи податківців, висловлені ними на захист цієї позиції, не витримують жодної критики.

Суди вважають так само. Хоча ПКУ і не містить норм, згідно з якими правонаступник може зменшити свій фінрезультат на суми накопичених податкових збитків правопопередника, в ньому також немає норм, які забороняють йому це робити. На цьому, зокрема, наполягає Дніпропетровський окружний адміністративний суд у постанові від 25.01.2017 р. у справі № 804/410/17.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст.106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст.107 ЦКУ.

Пунктами 2, 3, 4 ст.107 ЦКУ встановлено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб — правонаступників.

<…> Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп.137.4.3 п.137.4 ст.137 Кодексу).

Отже, підприємство, що припиняється у процесі реорганізації шляхом приєднання, повинне скласти податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, на який припадає дата його приєднання.

Крім того, таке підприємство повинне самостійно здійснити розрахунки з бюджетом.

Фінансовий результат до оподаткування платника податку — правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось в податковій декларації у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта, оскільки норми Кодексу не містять положень, що надають право правонаступнику при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснювати врахування податкових збитків платника, що припиняється.

Згідно п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.