ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІПК ДФС від 07.09.2017 р. № 1857/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

ПДВ: питна вода та миючі засоби

ТОЧКА ЗОРУ

Майже всі роботодавці забезпечують працівників у робочий час питною водою і миючими засобами, отже, порушене в ІПК питання дуже важливе. ДФС дійшла висновку, що роботодавець може не нараховувати податкові зобов’язання у зв’язку з негосподарським використанням придбаної води та миючих засобів, якщо їх вартість «включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг». Останнім часом таке невдале формулювання ДФС застосовує досить часто — очевидно, різниці між витратами і вартістю товарів/послуг податківці не хочуть бачити. І що робити з таким роз’ясненням, незрозуміло, бо, наприклад, витрати з рахунку 92 «Адміністративні витрати» ніколи не потраплять до вартості товарів. Але є надія, що хотіли як краще…

У листі нічого не сказано про нарахування ПДВ на такі операції згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ як на звичайне постачання, але такий підхід можна передбачити заздалегідь. Наприклад, у роз’ясненні, розміщеному у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), категорія 101.04, ДФС, відповідаючи на запитання, чи оподатковується ПДВ вартість спецхарчування, зазначила таке. Якщо забезпечення, зокрема, молоком, є ініціативою законодавця, то ПДВ нараховувати треба. З водою, мабуть, слід вчиняти так само.

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операції із забезпечення працівників платника податку у робочий час питною водою та миючими засобами та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.

Згідно з пп.«г» п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 ПКУ).

Господарською діяльністю згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Таким чином, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із забезпеченням працівників платника податку у робочий час питною водою та миючими засобами, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п.201.11 ст.201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 ПКУ, не здійснюється.