ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Лист ДФС від 09.12.2016 р. № 26763/6/99-99-15-02-02-15

Нарахування податкової амортизації

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення вартості, що амортизується та терміну корисного використання (експлуатації) для об'єктів необоротних активів, введених в експлуатацію до 01.04.2011 при переході на нові правила нарахування податкової амортизації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Починаючи з 01.04.2011 Кодексом, у редакції, чинній до 01.01.2015, запроваджено наближення правил визначення амортизаційних відрахувань у податковому обліку до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до п. 6 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015 для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п. 145.1 ст. 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 Кодексу.

Крім того, для об'єктів основних засобів, що обліковуються станом на 01.04.2011, обмеження термінів корисного використання згідно п. 145.1 ст. 145 Кодексу діє щодо загального терміну корисного використання.

У разі нарахування амортизації основних засобів із застосуванням прямолінійного методу сума амортизації визначається діленням вартості, яка підлягає амортизації за результатами інвентаризації, проведеної станом на 01.04.2011, на строк корисного використання об'єкта основних засобів (арифметична різниця між загальним строком корисного використання об'єкта основних засобів, визначеного наказом по підприємству з урахуванням вимог п. 145.1 ст. 145 Кодексу, та строком, протягом якого об'єкт знаходився в експлуатації станом на 01.04.2011).

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

Згідно пп. 145.1.4 п. 145.1 ст. 145 Кодексу амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Отже, починаючи з 01.04.2011 залишкова вартість об'єкту основних засобів у податковому обліку включається до балансової вартості відповідної групи необоротних активів і амортизується до досягнення ліквідаційної вартості.

Поряд з цим, в умовах дії нових положень Кодексу, починаючи з 01.01.2015 при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст. 144 - 146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року (п. 11 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу).

За новим порядком розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, пп. 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, встановлені пп. 138.3.3. п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Враховуючи зазначене, платник податку, який веде бухгалтерський облік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, при розрахунку амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу повинен здійснювати нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, зокрема з урахуванням груп та мінімально допустимих строків корисного використання, визначених у пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, та за методами нарахування амортизації, передбаченими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - П(С)БО 7), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, крім "виробничого" методу.