БЛОКУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ: шанс на вдосконалення

16.11.2017 21:26


Податкові накладніПодаток на додану вартість

Ольга ГЕРМАНОВА

Доопрацювати систему моніторингу критеріїв оцінки ступеня ризиків упродовж наступних двох тижнів домовилися народні депутати, урядовці та бізнесмени.

 

Під час комітетських слухань на тему «Про роботу Уряду щодо забезпечення ефективного функціонування системи протидії формуванню “схемного” податкового кредиту з податку на додану вартість», які відбулися 15 листопада 2017 року, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна наголосила на крайній актуальності питання блокування податкових накладних, яке особливо гостро постало влітку поточного року і досі залишається не вирішеним.

Однією з новацій, закладених наприкінці минулого року в Закон України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», було запровадження з 1 липня 2017 р. автоматичної системи зупинення реєстрації ризикових податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН. Проте тестовий режим роботи цієї системи тривав замість трьох місяців 11 днів, а критерії ризику, затверджені наказом Міністерства фінансів №567, на практиці призвели до того, що схемний податковий кредит, який не змогла побороти СЕА ПДВ, так і реєструється в системі, тоді як підприємці стикаються з масовим блокуванням податкових накладних і змушені готувати на розгляд спеціальної комісії при ДФС цілі стоси документів, щоб довести реальність здійснення господарських операцій.

«Ми вже доросли до того, що можемо робити справді кардинальні зміни і навчитися визнавати свої помилки, — зазначила Ніна Южаніна. — Оскільки в законодавчій площині ми приймаємо багато норм, яких навіть немає в інших країнах, то треба самим собі давати чітку відповідь: чи в силі ми швидко реагувати на недоліки цих нововведень і чи в силі ми виправляти помилки. Я думаю, що в силі. Саме для того наша зустріч сьогодні».

За твердженням міністра фінансів Олександра Данилюка, у Міністерстві відчували, що із запуском системи виникнуть проблеми, тому створили спеціальний департамент у Мінфіні, який разом з фахівцями ДФС оперативно розробляє зміни до переліку критеріїв, а саму чисельність працівників центрального апарату ДФС збільшили на 150 осіб. «Також ми затвердили три накази щодо змін критеріїв, які нам дозволили зняти проблеми підприємств аграрного сектору та платників, у яких податкове навантаження вище 2%, шляхом автоматичної реєстрації технологічних карт; реалізували можливість реєстрації технологічних карт для упередження зупинення реєстрації ПН в майбутньому», — розповів міністр.

Не оминув міністр і вже традиційної статистики: якщо із запровадженням системи питома вага заблокованих податкових накладних становила 1,3%, то зараз зупиняється лише 0,3%. Що це за показник, уточнила директор Департаменту обслуговування платників ДФС Наталія Калєніченко, адже раніше відповіді на депутатські запити щодо загальної кількості податкових накладних / розрахунків коригування, які потрапляють під дію СМКОР, та кількості зупинених, просто не надавалися. За словами Наталії Калєніченко, за період дії системи блокування в ЄРПН зареєстровано понад 90 млн. податкових накладних, з яких більшість пройшли перший відсікаючий домоніторинговий період, в тому числі за ознакою сплати податків і зборів у 2016 році в розмірі понад 5 млн. грн. Надалі ж із 500 тис. податкових накладних, які потрапили під моніторинг, заблоковано було 200 тис. Якщо говорити про кількість постраждалих платників, то тільки по м. Києву вона становить 36% реального сектору економіки.

Рішень, які змогли б вирішити проблему з блокуванням податкових накладних, на сьогодні існує три, два з яких лежать у законодавчій площині.

Перше. Комітетський законопроект № 7115 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних», яким передбачено повернення до тестового режиму дії системи, доки її не буде відпрацьовано належним чином.

Друге. Урядовий законопроект №7240 «Проект Закону про внесення зміни до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» щодо запровадження процедури «мовчазної згоди» при реєстрації накладних: якщо протягом п’яти днів комісія не прийняла рішення, то податкова накладна вважається зареєстрованою.

Третє. Всім сторонам сісти за стіл переговорів і разом доопрацювати систему блокування.

На підтримку законопроекту №7115 висловилися народні депутати, експерти та більшість організацій, що представляють інтереси малого і середнього бізнесу. «Система, яка себе дискредитувала, як мінімум, має бути повернута в тестовий режим. Підприємцям треба повернути те, що неправомірно вилучено системою блокування — їх ПДВ», — вважає народний депутат Тетяна Острікова. Погоджується з нею колега Андрій Антонищак: «Моя пропозиція полягає в тому, щоб виносити в зал негайно на наступному пленарному тижні, приймати за основу і в цілому законопроект №7115 і нехай собі працює далі робоча група і розбирається. Бізнесу цей закон потрібен на позавчора». У свою чергу, Олександр Кірш наголосив, що загалом систему блокування в нинішньому вигляді складно назвати автоматичною, тому що процедура розблокування здійснюється вручну. Варто зауважити, що проти законопроекту №7115 виступають міністр фінансів, що червоною стрічкою пройшло крізь весь його виступ, і великі платники податків, на діяльності яких система блокування податкових накладних поки що не позначається жодним чином.

Щодо законопроекту №7240, то, як справедливо зауважила віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз, навряд чи в ухваленні цієї ініціативи є доцільність, адже сам пан Данилюк на слуханнях похвалився, що протягом останніх двох місяців повністю відсутні випадки порушення 5-денного терміну розгляду заяв платників на розблокування.

У Міністерстві фінансів вкотре запевнили, що вони працюють відкрито і налаштовані на конструктив, але всі напрацьовані зміни, перш ніж набрати чинності, проходять бюрократичну процедуру погодження з іншими міністерствами і відомствами. Втім, чи так це насправді? «Я не можу сказати, що роботи з удосконалення критеріїв немає. Вона триває, але все це нагадує відволікаючий маневр, видовище, тому що хліб і цифри інші», — констатує представник Громадської ради при комітеті Ольга Богданова. Вона навела приклад здійснення операцій між підприємствами, які без запровадження блокування податкових накладних сплатили б до бюджету на двох 1 млн. грн., з блокуванням — 2 млн. грн. «Чиновники роблять акцент на збільшенні надходжень ПДВ до бюджету. Тепер увага: за рахунок чого сформовано додаткові надходження? За рахунок того, що у середнього бізнесу безвідсотково «позичили» ці гроші», — резюмувала Ольга Богданова.

За результатами комітетських слухань прийнято рішення протягом наступних двох тижнів об’єднати зусилля з Міністерством фінансів, Державною фіскальною службою та представниками бізнесу, подивитися, наскільки ефективно спрацюють чергові зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджені наказом Мінфіну від 09.11.2017 р. № 926, і зробити висновки щодо можливості реалізації деяких норм законопроекту №7115 до його розгляду в парламенті. «Якщо нові критерії дійсно вдарять по скрутчиках — то це те, чого нам треба досягти. Насправді нам потрібно досягнути одного: щоб відшкодування ПДВ відбувалося успішно і не потрібно було приймати жодних нових фіскальних норм. Давайте разом вийдемо з цієї патової ситуації», — підсумувала голова комітету.

 

Ольга ГЕРМАНОВА