Електронний кабінет платника податків: заходь — не бійся, виходь — не плач

Опубліковано в БУХГАЛТЕРІЇ № 37 (1284) від 11 ВЕРЕСНЯ 2017 року


Адміністрування податківЗвітність

Тетяна ДЕРКАЧ, редактор


З 01.01.2017 р. у ПКУ з’явилося поняття «електронний кабінет» (статтю 14 доповнено новим пп.14.1.562). Однак тривалий час воно не працювало, оскільки для повноцінного запуску електронного кабінету потрібно зусилля з боку Мінфіну у вигляді нормативного документа про порядок його функціонування. І ось цей порядок, нарешті, затверджено наказом Мінфіну від 14.07.2017 р.  № 637 (далі — Порядок № 637). Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто з 01.09.2017 р.

У ПКУ до моменту впровадження електронного кабінету прив’язано ще цілу низку норм, однак вони наберуть чинності не після появи Порядку № 637, а наступного місяця після місяця початку роботи програмного забезпечення такого кабінету, але не пізніше ніж 01.01.2018 р.

Порядок № 637 ще не встиг набрати чинності, як вже викликав шквал запитань користувачів. Отже, що нам пропонує Мінфін?

Коли це запрацює?

Електронний кабінет у версії п.14.1.562 ст.14 ПКУ — це прямий спадкоємець «єдиного вікна подання електронної звітності», регламентованого п.49.17 ст.49 ПКУ. Крім того, загальні норми про електронний кабінет містяться у ст.421 ПКУ (яку після початку роботи нового електронного кабінету буде доповнено кількома пунктами). Власне, єдине вікно (або ЕКП), до якого вже звикли платники податків, — це той самий електронний кабінет, але у тестовому режимі. Тому в п.2 наказу Мінфіну, яким затверджено Порядок № 637, зазначено, що інформаційно-телекомунікаційна система «Електронний кабінет» буде створена на базі існуючого на сьогодні електронного сервісу «Елект ронний кабінет платника» не пізніше 1 січня 2018 р. Як відомо, можливості нинішнього ЕКП дуже обмежені, що часто-густо дратує користувачів. Звідси усі можливі проблеми функціонування. Але тільки-но запрацює новий кабінет, наступного місяця втратить чинність п.49.17 ст.49 ПКУ. Із прийняттям Порядку № 637 ця подія стала ближча.

У зацікавлених осіб може виникнути запитання, чи обов’язкове використання нового електронного кабінету після 01.01.2017 р. Відповідь міститься у пп.17.1.13 ст.17 ПКУ, який набере чинності тоді, коли повноцінно запрацює електронний кабінет (з першого числа місяця, що настає за місяцем запровадження, але не пізніше 01.01.2018 р.): вибір способу взаємодії із податківцями — за платником податків. Що робити, якщо платник податків спочатку вирішив «спробувати» електронний кабінет, а потім перейшов на інші сервіси? Пункт 20 Порядку № 637 стверджує: платник податків може у будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії із контролюючим органом через «електронний кабінет». Для цього потрібно заповнити і відправити до податкової відмову за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку № 637. Чи означає заповнення цієї форми, що платник податків взагалі втрачає право подавати звітність в електронному вигляді? Звісно, ні. Ніхто з ним договір про визнання електронних документів не розриватиме.

Водночас варто пам’ятати про пп.16.1.14 ст.16 ПКУ (який набере чинності у тому самому порядку, що й пп.17.1.13 ст.17). Він прямо ставить в обов’язок платника податків використовувати цей сервіс для листування із податківцями у електронній формі під час подання електронної звітності та у разі проходження електронної онлайн-ідентифікації в електронному кабінеті. Цього обов’язку позбавлені платники податків, які офіційно відмовилися від використання електронного кабінету (оформивши відмову за формою з додатка 3 до Порядку № 637) та не визначилися зі способом взаємодії з ДФС. Чи означає це, що реєстрація (онлайн-ідентифікація) в електронному кабінеті автоматично змушує подавати звітність лише через цей сервіс? Формально з пп.16.1.14 ст.14 ПКУ це не випливає. Проте докладніший аналіз принципів роботи нової версії електронного кабінету дозволяє зробити висновок, що не можна листуватися із податковим органом під час подання звітності, не подаючи цю саму звітність безпосередньо через сам електронний кабінет.

Що пропонує новий кабінет?

Кабінет розташовуватиметься на власному порталі, на який можна буде потрапити за посиланням з сайта ДФС (п.5 Порядку № 637). Цей сервіс призначено для:

  •  подання звітності;
  •  листування із контролюючим органом в електронній формі;
  •  отримання низки послуг (наприклад, довідок про відсутність податкового боргу).

Як проанонсовано у п.7 Порядку № 637, електронний кабінет працюватиме цілодобово, за винятком технічних перерв. При цьому Порядок посилається на п.421.6 ст.421 ПКУ, який визначає тривалість і періодичність техобслуговування кабінету: у день, що припадає на граничний строк подання звітності, і у денний час з 8 до 20 години інших календарних днів техобслуговування електронного кабінету заборонено.

Як і звичний ЕКП, новий кабінет складатиметься з відкритої та закритої частин (п.12 Порядку № 637). Відкрита частина доступна усім користувачам, закрита (приватна) — лише тим платникам податків, які пройшли онлайн-ідентифікацію за допомогою ЕЦП і зареєструвалися в електронному кабінеті.

Дані зареєстрованого користувача в електронному кабінеті будуть всіляко захищені. Але при цьому слід пам’ятати, що податківці матимуть доступ до усіх «переміщень» платника податків у кабінеті (пп.18—19 Порядку надають право перегляду контролерами журналу усіх дій платника податків) та відповідно до п.21.1.9 ст.21 ПКУ (набере чинності за аналогією з пп.17.1.13 ст.17) можуть використовувати усю цю інформацію «для виконання покладених на них функцій з адміністрування податків».

Одне із запитань, які виникають у зв’язку з користуванням електронним кабінетом, стосується електронної ідентифікації користувача. З одного боку, п.421.5 ст.421 ПКУ (набере чинності за аналогією з пп.17.1.13 ст.17) стверджує, що єдиною підставою для відмови у реєстрації є недійсний (прострочений) ЕЦП користувача. З іншого боку, немає жодної вказівки, яким саме ЕЦП платник податків має ідентифікуватися для реєстрації в електронному кабінеті. Адже, як відомо, на підприємстві може бути кілька посадових осіб, що мають право електронного цифрового підпису для тих чи інших юридичних дій. Інакше кажучи, якщо реєстрацію здійснив бухгалтер, а право підпису податкових накладних має третя особа, то ані ПКУ, ані Порядок № 637 не пояснюють, як відбуватиметься реєстрація ПН в ЄРПН. І чи можна мати кілька ЕЦП для ідентифікації одного платника податків в одному електронному кабінеті. У п.16 Порядку лише зазначено, що електронна ідентифікація відбувається з використанням ЕЦП відповідальних осіб платника податків (директора, бухгалтера, осіб, що мають право підпису).

Електронний кабінет дозволяє листуватися із податківцями (п.42.4 ст.42 ПКУ), але подробиці цього листування у Порядку № 637 не відображено.

Помилки — чужі, втрати — свої?

Нарешті, найголовніше запитання, що виникає у користувачів: якщо заглючить електронний кабі нет, кого кликати на допомогу, і чи буде відповідальність за унеможливлення відправлення необхідних документів на сервер ДФС?

Для вирішення цієї проблеми у ПКУ (пп.421.7—421.11 ст.42) і Порядку № 637 (пп.9—11) виписано цілу церемонію. Платник податків, який виявив помилку (технічну або методологічну), має поскаржитися на неї розробникам ПЗ. Якщо помилка методологічна (наприклад, при оновленні звітності програма не приймає нову форму, інформуючи про помилку), необхідно повідомити методолога електронного кабінету. Якщо помилка технічна — необхідно потурбувати і методолога, і технічного адміністратора (форму повідомлення наведено у додатку 1 до Порядку № 637).

Строки для перевірки методологічної помилки — 72 години з часу надходження повідомлення про помилку, з яких виключаються вихідні та святкові дні. У цей самий строк методолог має надати відповідь користувачеві. Якщо збій відбувається близько до граничного строку подання звітності  і помилка не усувається, то методолог повинен офіційно визнати наявність помилки, повідомити про це платника податків, і теоретично це має позбавити платника податків від санкцій за порушення законодавства (п.421.10 ст.421 ПКУ). Строки усунення помилки — на розсуд методолога залежно від критичності помилки і технічної можливості її усунення. За схожою схемою виявляється і техніч на помилка. Відсутність відповіді від методолога (технічного адміністратора) є офіційною підставою звернутися до суду (п.421.11 ст.421 ПКУ).

Власне, це найслабкіша ланка в електронному кабінеті. Адже поки дійдеться до діла — на платника податків накладуть усі можливі санкції за винятком пені (хіба що їх стягнення буде зупинено на період судового розгляду).

Отже, наразі можна зробити висновок, що як нові норми ПКУ про електронний кабінет, так і Порядок № 637 допоки досить сирі, з практичної точки зору, тому з великою часткою ймовірності використання нового електронного кабінету не є безпроблемним.