ПДВ-зміни: перше враження

Опубліковано в БУХГАЛТЕРІЇ № 1-2 (1249) від 16 СІЧНЯ 2017 року


Податок на додану вартістьВідповідальністьПодаткові накладні

Ольга ПАПИРІНА, заступник головного редактора


Зміни щодо ПДВ, внесені до ПКУ Законом № 1797, влаштували платникам ПДВ чергову революцію. Насамперед це стосується зупинення реєстрації податкових накладних (далі — ПН)(1) в ЄРПН. У цій статті побіжно розглянемо основні зміни, які докладніше буде проаналізовано у наступних номерах газети «Бухгалтерія».

Податкові накладні. Зупинення реєстрації ПН взагалі не буде застосовуватись у І кварталі 2017 року, у II кварталі 2017 року воно діятиме у тестовому режимі (тобто умовно), і тільки у другому півріччі 2017 року очікується повноцінне введення низки норм ПКУ щодо моніторингу ПН за критеріями оцінки ступеню ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації (до того ж ці критерії мають бути ще затверджені МФУ).

З 01.01.2017 р. платники ПДВ зобов’язані «кодувати» у ПН всі без винятку товари і послуги (пп.«і» п.201.1 ст.201 ПКУ). Якщо товари підакцизні або ввезені на митну територію України, код вказується повністю (10 знаків), для решти товарів можна вказувати тільки перші 4 цифри відповідного коду. Для послуг теж можна вказувати перші 4 цифри коду згідно з Державним класифікатором продукції та послуг(2).

Встановлено, що протягом 2017 року штрафи, передбачені п.1201.3 ст.1201 ПКУ за помилки у кодах, не застосовуються (п.351 підрозд.2 р.ХХ). Тож постачальник може дозволити собі певні порушення. А от чи буде право на податковий кредит? Адже, як і раніше, помилки у кодах УКТ ЗЕД неприпустимі (але за помилки у кодах послуг заборони на податковий кредит немає — абзац одинадцятий п.201.10 ст.201 ПКУ).

На початку року платники ПДВ мають трохи часу, щоб звикнути до цього нововведення, тим паче, що строки реєстрації ПН збільшено:

  • для ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) цього місяця;
  • для ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) наступного календарного місяця.

І, нарешті, чітко вказано граничний строк реєстрації ПН — 365 днів (замість штучно придуманих ДФС 180 днів).

Вже сьогодні у багатьох експертів виникли сумніви щодо нового формулювання п.1201.1 ст.1201 ПКУ, що встановлює відповідальність платників ПДВ за несвоєчасну реєстрацію (або взагалі нескладення) ПН. Раніше штрафи застосовувались лише за несвоєчасну реєстрацію ПН, що підлягають наданню покупцеві (так, залишались безкарними випадки нереєстрації податкових накладних, що складалися на постачання неплатникам ПДВ або при нарахуванні ПДВ згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ). Тепер штрафи не застосовуються при складанні «податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою». Годі й казати, що формулювання цієї норми дуже невдале. По-перше, йдеться про один вид ПН чи про різні ПН? Напевне, тут розглянуто окремі не залежні один від одного випадки (інакше виходить, що не будуть штрафувати лише за нереєстрацію ПН на постачання без ПДВ, до того ж неплатникам!). По-друге, що таке «постачання для операцій»? Це самі операції з постачання, звільнені від оподаткування, чи «умовне» нарахування ПДВ? Сподіваємося, ДФС надасть свої роз’яснення найближчим часом.

Ще одне нововведення стосується порядку оформлення ПН на суму перевищення бази оподаткування над договірною вартістю. Тепер необов’язково складати окрему ПН на кожну таку операцію. У п.201.4 ст.201 ПКУ з’явилася норма, яка дозволяє складати зведену ПН не пізніше останнього дня місяця.

Розрахунки з бюджетом. Нагадаємо, що з 01.01.2016 р. повернення будь-яких переплат з бюджету здійснюється виключно на електронний рахунок платника ПДВ (зазначимо, що такі переплати можуть виникнути, зокрема, внаслідок виправлення помилок зі зменшенням суми ПДВ до сплати). Тепер згідно з новим п.43.41 ст.43 ПКУ на електронний рахунок повертаються ті кошти, які потрапили до бюджету з такого рахунку. Завдяки цій поправці у платників податків, у яких лишилися переплати в бюджет, що виникли до запровадження СЕА ПДВ (01.07.2015 р.), з’являється шанс повернути їх на банківський рахунок або в рахунок сплати ПДВ (уникаючи зменшення реєстраційної суми). Якщо на момент звернення платника із заявою на повернення коштів електронного рахунку немає, то ПДВ повертають прямо на поточний рахунок в банку.

У новій редакції викладено п.87.1 ст.87 ПКУ, що призвело до принципово нового підходу до визначення джерел самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ, у тому числі за уточнюючими розрахунками. Адже до 01.01.2017 р. серед таких джерел було вказано «суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів» (тобто переплати до бюджету). А зараз уточнено, що йдеться про суми, які «обліковуються в системі електронного адміністрування» ПДВ. Тобто скористатися переплатою до бюджету для сплати зобов’язань з ПДВ вже неможливо навіть теоретично (хоча можна повернути кошти на електронний рахунок, а вже з нього — на поточний рахунок у банку(3)). Проте встановлено, що погашення зобов’язань з ПДВ, що виникли до 01.07.2015 р., здійснюється безпосередньо з поточних банківських рахунків платників.

Відшкодування ПДВ. На перший погляд, зміни позитивні, адже скасовано окремий Реєстр заяв про повернення бюджетного відшкодування платникам ПДВ, які відповідають певним критеріям (п.200.19 ст.200 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2017 р.). Тепер буде діяти єдиний реєстр, який ДФС мала створити до 10.01.2017 р. згідно з п.52 підрозд.2 р.ХХ ПКУ. Водночас до 01.02.2017 р. ДФС має створити тимчасовий реєстр заяв, поданих до 01.02.2016 р., за якими станом на 01.01.2017 р. суми ПДВ не відшкодовано з бюджету. Таким чином, з лютого 2017 року діятимуть 2 реєстри, за кожним з яких ПДВ буде відшкодовуватись у хронологічному порядку (при цьому незрозуміло, якому реєстру буде надано перевагу на практиці).

З тексту ПКУ зникло згадування про висновки податкового органу щодо бюджетного відшкодування. Тепер для повернення ПДВ потрібні тільки дані реєстру заяв. І якщо у встановлений строк податковий орган не проведе перевірку, то сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою і має бути повернена платнику протягом 5 операційних днів (пп.200.12—200.13 ст.200 ПКУ).

Але найцікавіше те, що згідно з п.55 підрозд.2 р.ХХ ПКУ бюджетне відшкодування «здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку»

СЕА ПДВ. У ПКУ з’явилися такі собі додаткові «овердрафти», які мають полегшити життя платникам ПДВ.

По-перше, це можливість зареєструвати ПН за наявності показника ∑Перевищ навіть у випадку, коли для цього не вистачає реєстраційної суми (п.2001.9 ст.2001 ПКУ). Розмір суми, у межах якої можна зареєструвати ПН, визначається таким чином: ∑Перевищ зменшується на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01.07.2015 р. (включаючи несплачені зобов’язання) та збільшується на значення показника ∑ПопРах.

По-друге, 20.01.2017 р. реєстраційна сума має бути збільшена автоматично на суму коштів, фактично повернених платнику ПДВ протягом 2016 року на електронний рахунок (це кошти, які були перераховані платником з поточного або з електронного рахунку до бюджету). Далі у межах суми такого збільшення можна подати заяву та перерахувати кошти з електронного на поточний рахунок (при цьому, як відомо, розмір реєстраційної суми буде зменшено) (п.53 підрозд.2 р.ХХ ПКУ). Та незрозуміло, чи можна це зробити вже в декларації за грудень 2016 року шляхом надання заяви за формою додатку Д4. Швидше за все, не можна.

Інші цікаві зміни. У пп.«г» п.198.5 ст.198 ПКУ зроблено уточнення: податкові зобов’язання згідно з цією нормою не нараховуються при списанні необоротних активів за самостійним рішенням платника податку. Тобто вдруге нараховувати ПДВ (після нарахування за п.189.9 ст.189) не треба. Але, як і раніше, ніхто не хоче помічати одного факту: у разі списання активів немає негосподарського (і взагалі ніякого!) використання.

Платники, що використовують касовий метод, зможуть включати ПДВ на підставі отриманої і зареєстрованої ПН протягом 365, а не 60 днів, як раніше (п.198.6 ст.198 ПКУ).

Підтверджено можливість перенесення суми від’ємного значення ПДВ, а також невикористаної реєстраційної суми в СЕА ПДВ від платника, що реорганізується, платнику — його правонаступнику (п.198.7 ст.198, п.2001.3 ст.2001 ПКУ).

Пролонговано дію деяких пільг до 01.01.2019 р., зокрема, з постачання металобрухту і макулатури, електричної і теплової енергії(4), вугілля (відповідно до п.23, 44, 45 підрозд.2 р.ХХ ПКУ).


(1)Для стислості будемо згадувати тільки ПН, хоча все написане далі стосується і розрахунків коригування до ПН (прим. авт.).

(2)Напевно, йдеться про Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 (прим. ред.).

(3)При цьому одночасно зменшиться реєстраційна сума, у межах якої можна реєструвати ПН (прим. авт.).

(4)Пільгу поширено на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (прим. авт.).